У Харкові та області регулярно проводять обрізку тополь. Це є частиною планового “омолодження” дерев. Працівники комунальних служб спилюють гілки до основної частини стовбура. Кажуть, що після цього дерево починає утворювати нові пагони, які перетворюються на молоду крону. Але буває, що після проведення кронування, довжина гілок дерева може зменшитися майже на третину. Або дерево зовсім пропадає. Далі на kharkiv.name.
Досвід обрізки тополь у Харкові
У Харкові всі тополі, що кронували у 2018 році, протягом наступних п’яти років загинули. Комунальні служби пояснювали обрізку благоустроєм території на провулку Файєрбаха. Через рік після обрізки харків’яни помітили, що загинуло 8 дерев з 22. Згодом пропали й інші. Тепер на їхньому місці у провулку висадили клумби.
Така невдала практика “омолодження” дерев прийшла до нас у 2000-х роках з Росії та Білорусі. Однак їхні біологи з часом зробили висновки, що не обрізані тополі мають здорову деревину, а обрізані всі без винятку були уражені стовбуровою гниллю. Але ця практика так і залишилася в нашій країні.
Кронування дерев має такі негативні наслідки:
- Дерева втрачають необхідне співвідношення крони та кореневої системи. У ньому порушується виробництво та обмін поживних речовин. Якщо дерево і так було ослаблене, то воно більше не в змозі відростити нову крону, тому гине.
- Якщо ж рослині навпаки вдається вижити, то вона випускає набагато більше нових паростків, ніж у неї було до кронування. Ростуть ці паростки швидше і за рік відростають в середньому на 6 метрів. Крона швидко стає ще більш густою, тому зрізати її потрібно частіше.
- Рани дерева, якого позбавили листя, гояться набагато довше. Захисні механізми рослини стають слабшими. У результаті вона довгий період схильна до хвороб, вразлива до навколишнього середовища. Свіжі зрізи на дереві привертають увагу багатьох шкідників, які розмножуються в його ранах.
- Іноді великі зрізи не встигають зажити, як дерево вже починає гнити зсередини. Або у нових паростків буває слабке кріплення до ствола, тому через декілька сезонів під час негоди вони відламуються.
Кваліфікована обрізка дерев
Фахівці з догляду за зеленими насадженнями вважають, що причина такої радикальної обрізки дерев – відсутність мінімальних фахових знань у керівництва та працівників комунальних підприємств. Таке відношення до дерев простежується майже в усіх українських містах.
Інколи працівникам не вистачає елементарного інструменту для того, щоб якісно виконати свою роботу. Потрібне фінансування для догляду за деревами відсутнє. У результаті дерева обрізають нашвидкуруч та щоб вкластися у виділені кошти. В Україні існують нормативи, що забороняють робити таку обрізку дерев. Але дотримання цих нормативів ніким не контролюється. Це породжує череду правопорушень, за які ніхто не несе відповідальності.
В Україні не існує навчання для спеціалістів по догляду за деревами. Але набір молодих фахівців, які займалися б суто міськими насадженнями, суттєво змінив би ситуацію. Володимир Ветроградський, арборист-практик, спеціаліст з догляду за зеленими насадженнями, стверджує, що кваліфіковану обрізку на деревах майже непомітно. І на відміну від радикальної, вона не погіршує стан дерев.
У країнах Європи роблять полардинг. Це щорічна процедура для дерев, коли обрізаються лише однорічні прирости. Полардинг починають робити з початку вирощування дерева та продовжують протягом всього його життя. А топінг – це процес глибокого омолодження дерева, коли вся його крона видаляється за один раз. Під час нього дерево отримує непоправний стрес. Фахівці вважають, що її можна робити лише на старих деревах, в яких вже засихає верхівка. Наприклад, у Німеччині та Нідерландах дозволяється зрізати лише 20% крони дерева, а також позбуватися лише сухих та хворих гілок.
