Більшість нашого сучасного суспільства об’єднується у спільній ідеї щодо збереження навколишнього середовища. Екоактивісти шукають шляхи заохочення громадян до радикальних змін у їхньому способі життя. Адже масштаби забруднення екології величезні. Левову частку складає засмічення пластиковими відходами. Наслідки вражають: страждають річки, парки, лісові території. Ситуація загострюється щодня та вимагає рішучих дій. Далі на kharkiv.name.
Проблема забруднення пластиком
Винахід пластику безумовно став поштовхом до розвитку та покращення багатьох сфер людського життя. Це недорогий, зручний у використанні, гігієнічний матеріал. Але майже 90% пластику використовується всього лише один раз: кришки для стаканів, пакети, соломинки, пляшки і т. д. Після цього матеріал йде на смітник. Мало хто замислюється над тим, що він не біорозкладний, а отже приречений ще багато сотень років лежати в землі. Таким чином пластикові відходи забруднюють ґрунти, підземні води, океани, річки, моря. Потерпає від них не тільки довкілля, а й люди та тварини. Науковці знаходять залишки мікропластику навіть в морепродуктах, які не зустрічаються з жодними додатковими людськими втручаннями. По харчовому ланцюжку разом з їжею та водою до нашого організму також потрапляє ця отрута, яку майже неможливо помітити неозброєним оком. Наприклад, планктон у воді з’їдає частинки мікропластику, а планктонами живиться риба, яку потім з’їдаємо ми. І коли нам здається, що наша вечеря була правильною та легкою, то навіть не замислюємося скільки пластикових відходів потрапило в наш організм. Доведено, що той, хто часто їсть морепродукти, за рік поглинає понад 11 тисяч мікропластикових часток.
Варіанти розв’язання екологічної проблеми
Ідеального варіанту розв’язання проблеми пластикового забруднення шляхом його переробки немає. Але найбільш реальним виглядає зменшення використання пластику або хоча б альтернатива багаторазового його використання. Людство переробляє лише 9% з використаного пластику. Шляхи цієї переробки не надійні, по своєму небезпечні та виглядають як лише тимчасове розв’язання проблеми. Тому небайдуже суспільство знаходиться у постійному пошуку нових винаходів.
У Бразилії, Єгипті та Гаїті існує така організація як пластиковий банк. Вона заохочує населення займатися сортуванням сміття та збирає пластикові відходи. Отриману виплату за пластик люди можуть обміняти на їжу, оплатити комунальні послуги та навіть навчання. Ця ініціатива зменшує відсоток бідності в країнах та рівень засмічення пластиковими відходами, а також забезпечує стабільний дохід певним верствам населення.
Цікавими є дослідження науковців з Пакистану. Вони зазначили, що найбільша шкода пластику в тому, що він не розкладається. І з’ясували, що є певний вид грибів під назвою “Aspergillus tubingensis”, який має здатність розчиняти поліуретан. Розведення такого виду грибів на сміттєзвалищах допомогло б пришвидшити процес розкладання пластику.
Харківські ініціативи з сортування та переробки пластику
Харків, як і інші українські міста, потерпає від екологічного забруднення. Пластикові відходи у ньому відіграють не останню роль. Найбільшого розголосу отримала ситуація, що склалася навколо річки Уди, у селищі Бабаї. Річка, що протікає зовсім недалеко від міста, потопала у тоннах пластикових відходів. Туди не цуралися викидати сміття як звичайні мешканці, так і цілі підприємства.
Спільними зусиллями харків’ян, міської влади та місцевих мешканців річку було очищено. Гучні заголовки про сотні тонн сміття, які вдалося дістати, ще довго майоріли серед українських медіа. Проте після цього свідомих містян стало ще більше, а кількість екологічних ініціатив від міста збільшилася в рази. Так майже у кожному дворі районів Харкова з’явилися спеціальні баки для сортування сміття; містом почав їздити автобус, який збирає використані лампи, ртутні термометри та батарейки. Але проблема саме пластикових відходів оточена найбільшою кількістю проблем та питань, які потрібно вирішувати.
На території міста та області почала працювати компанія “Пласт лом”, яка приймає пластик для подальшої переробки. Її найбільша перевага у тому, що якщо клієнт не має змоги привезти відходи самостійно, то компанія безкоштовно зможе приїхати за вказаною адресою та забрати їх.
Крім того, громадська організація “Eco Kharkiv City” разом з міською Молодіжною радою створили першу станцію сортування сміття з окремою майстернею для переробки пластикових відходів. З перших днів після відкриття станції харків’яни почали активно здавати туди відходи.
Петиція щодо встановлення у Харкові фандоматів
У листопаді 2023 року на сайті Харківської міської ради була зареєстрована петиція з проханням встановити вулицями міста фандомати. Фандомати – це автомати, що приймають пластикові пляшки. Ініціатором ідеї та автором статті став активіст Валерій Дмитрієв. Харків’янин наполягав на актуальності ініціативи, спираючись на досвід багатьох європейських країн. Автомати для пляшок вже є у Німеччині, Данії, Фінляндії, Естонії, Литві, Швеції та Норвегії. Там вони давно встановлені у місцях масового скупчення людей. Принцип їхньої роботи полягає у тому, щоб обмінювати пластикові пляшки на гроші або спеціальні чеки. Отриманим чеком можна розрахуватися у магазинах зоотоварів або в кіно.
У приймальному апараті знаходиться спеціальний контейнер, що визначає вагу та об’єм пляшки. Влаштована система мікроклімату забезпечує безперебійну роботу апарату, підтримуючи всередині необхідну температуру та вологість. А також фандомат має сканер, який зчитує штрих-код кожної пляшки та ідентифікує її.
Правила користування фандоматом наступні:
- Потрібно здати через спеціальне кругле вікно до автомата пластикову пляшку. Деякі фандомати приймають також скляні та металеві пляшки.
- Влаштований у фандомат сканер визначить вагу, об’єм, матеріал та штрих-код пляшки.
- Після цього автомат самостійно відправить пляшку до спеціального мішка зберігання.
- І в результаті обов’язково автомат має видати гроші або чек на відповідну суму залежно від кількості та якості тари.
Як зазначав активіст Валерій Дмитрієв, фандомати можуть чудово заохотити харків’ян до сортування сміття. У Європі вони стали стимулом до розумного збирання та утилізації пластику, помітно покращили екологічний стан міст. Але для того, щоб проєкт потрапив на розгляд до міського голови, потрібно було набрати мінімум 5 тисяч підписів. Які, на жаль, не вдалося зібрати.
Експерти мало вірять в реалізацію подібного проєкту на території України. Кажуть, що в Європі це стало можливим завдяки суворішому законодавству. Там виробники пластикових пляшок несуть більшу відповідальність за свою продукцію: вони сплачують у бюджет країни податок, з якого потім виплачують кошти в фандоматах. І виходить, що люди отримують гроші, які вже хтось вклав. У нас подібний податок для виробників не передбачений, тому звідки брати кошти – велике питання. Також потрібно буде визначити і затвердити відповідальних за встановлення фандоматів, їх контроль та регулярну перевірку. Не можна забувати і про необхідність вивезення тари. Таким чином, Харкову, як і багатьом іншим українським містам, потрібно більше часу для вирішення всіх організаційних та фінансових питань з цього приводу.
