Вже багато років поспіль експерти закликають нас вдатися до радикальних змін майже у всіх сферах життя, адже наша планета страждає. Глобальне потепління, природні катаклізми, засмічення – це все наслідки людської діяльності. Мешканці Харкова прагнуть докладати якомога більше зусиль для збереження навколишнього середовища. Тому часто навіть не чекаючи ініціативи на державному рівні, харків’яни виступають за долучення до різноманітних екологічних проєктів та акцій. Далі на kharkiv.name.
Кліматичний марш “Змінюй звички”
У вересні 2021 року у центрі Харкова прийшов марш за збереження природи, що називався “Змінюй звички”. Його ініціаторами стали учасники громадських організацій “Зелений Харків” та “Де дерево – Харків”. У рамках екологічної акції небайдужі харків’яни зібралися біля пам’ятника Т. Г. Шевченка. В руках вони тримали плакати з написами: “ Досить випилювати парки”, “ Змінився клімат – змінюй звички”, “ Спершу одне дерево, потім – сквер”. Своїми діями харків’яни хотіли показати, що вони виступають проти забруднення кисню виробництвами та вихлопними газами, а також підтримують ініціативу збереження дерев у парках. Свої вимоги учасники маршу прописали на аркуші та збирали під ними підписи інших містян. Серед багатьох вимог були й такі:
- проведення повноцінної екологічної експертизи міста, а також всіх будинків та споруд на виявлення екологічної шкідливості та безпеки їх експлуатації;
- виділення з міського бюджету коштів на природозахисні заходи;
- встановлення містом електронних постів моніторингу атмосферного повітря з вільним доступом до всіх містян.
Зібравши протягом декількох годин чимало підписів, учасники кліматичного маршу віднесли аркуш з вимогами до Харківської міської ради.
Щорічна акція “За чисте довкілля”
Щороку на Харківщині проходить екологічна акція “За чисте довкілля”. Під час заходів акції мешканці міста та області долучаються до забезпечення чистоти і порядку на території свого населеного пункту. Активісти ліквідують несанкціоновані сміттєзвалища, прибирають навколо своїх будинків, на територіях громадських парків, у скверах.
Також займаються додатковим озелененням міста. Так у 2018 році у рамках акції “За чисте довкілля” було висаджено понад 60 тисяч дерев. Тільки у Вовчанському районі жителі посадили понад тисячу акацій, лип і беріз. Висаджують й декоративні кущі для естетичної привабливості міст. Зазвичай ними стають невибагливі рослини: бузки та форзиції.
Акція проти забудови Саржиного Яру
Ще однією мирною акцією на підтримку екології Харкова став пікнік, що активісти провели у серпні 2023 року посеред Саржиного Яру. Його організували, щоб показати свою чітку позицію проти будівництва, яке запланувала міська влада. Юрій Сидоренко, член міської ради, заявив, що за дорученням президента України Володимира Зеленського на території Саржиного Яру планують розпочати будівництво безпечного простору для містян з бомбосховищами. За його словами, туди могло б вміщатися одночасно сотні людей, а також для безперервного навчання туди приходило б понад 700 харківських школярів. А також у тендерній документації було зазначено про намір побудувати ще два конференц-зали орієнтовно на 500 людей, коворкінг та ресторан.
За даними Ольги Клейтман, виконавиці проєкту забудови яру, під будівництво вирішили виділити 10% його території, які засаджені деревами, рослинами. Тобто у разі початку робіт це екологічне надбання міста було б знищене. Також архітекторка зазначила, що будівництво не можна починати на цьому місці й через особливість підземних вод.
Близько 200 небайдужих харків’ян зібралися у Саржиному Яру з плакатами “ Ні забудові Саржиного Яру”, “Влада говорить з нами мовою погроз, але ми розуміємо лише українську”, “Міськрада чи міськZрада?”.
Під час акції в яру з’явилися представники правоохоронних органів та співробітники центру комплектування. Поліція спілкувалася з організаторами акції та просила розійтися через загрозу ракетного удару по скупченню людей. А представники ТЦК погрожували виписати повістки тим, хто і надалі продовжить брати участь в акції. Харків’яни вважають, що таким чином місцева влада хотіла їх залякати. Проте вони досягли свого – тендер на забудову харківського пам’ятника природи відмінили.
Організація сортування та переробки сміття
Безумовно, участі в екологічних акціях один раз на рік замало. Тому містяни мають працювати над своїм способом життя щодня. Оскільки великою проблемою Харківщини є питання несанкціонованих сміттєзвалищ, то логічно було почати з сортування та утилізації побутових відходів.
За ініціативи Харківської державної адміністрації, містом були встановлені контейнери для сортування сміття. Після цього мешканці нарешті змогли ділити пластикові, паперові та скляні відходи. Нові контейнери являють собою більш сучасну конструкцію, яка за будь-якої погоди надійно утримує свій вміст. Завдяки цьому нарешті вдалося побороти додаткове засмічення вулиць через сміття, що розліталося з баків.
У 2022 році у місті Дергачі Харківської області запустили перший в Україні завод з переробки твердих побутових відходів. Дергачівський багатофункціональний комплекс займається переробкою за сучасними технологіями та зменшує до мінімуму ту кількість сміття, яка підлягатиме захороненню. Сортувальна лінія заводу розрахована на 80 тисяч тонн змішаних відходів і 40 тисяч тонн відсортованого сміття щороку. Також туди для повторної переробки надходитиме пластик та папір. В майбутньому, окрім переробки відходів, на заводі планують вироблення електроенергії.
Щоб знизити навантаження з Дергачівського полігону, адміністрація Харківщини має зайнятися проєктуванням ще двох таких сортувальних ліній.
Очищення річки Уди
Від сильного засмічення відходами страждала річка Уди, що протікає на Харківщині. Екологи зазначають, що це стало результатом недобросовісної роботи місцевого цеху з переробки пластику, що є частиною Темнівської виправної колонії. Проте місцеві жителі запевняють, що і звичайне населення нехтувало законом та висипало сміття до річки мішками.
У воді та на березі Уди лежала незліченна кількість пляшок, будматеріалів, пакетів та іншого непотребу. У минулому залишилися часи коли до річки діти бігали купатися, чоловіки ходили на риболовлю, а інші місцеві жителі спокійно могли набрати з неї води для господарства. І хоча місцеві урядовці запевняли, що річку чистили вже двічі, на ситуацію це ніяк не впливало. Річка задихалася під тоннами сміття і необхідно було діяти якомога швидше.
Першим почав бити тривогу ековолонтер Артем Приходько. Він зробив публікації в місцевих соціальних мережах із закликом гуртуватися та рятувати річку. Волонтерами оперативно були знайдені великі пакети для сортування сміття. Також знайшлася компанія, яка погодилась співпрацювати з небайдужими мешканцями та надала їм човни. Від громади волонтерам виділили трактор, машину та всіх робітників комунального підприємства. Не обійшлося і без допомоги водолазів. З травня 2021 року екоактивісти провели понад 15 суботників, аби розчистити воду від 108 тонн сміття.
Волонтери, серед яких були і жителі Харківського району, і жителі Харкова, одразу сортували те, що вдалося витягнути з води. Сміття діставали сачками та відрами, після цього розкладали по мішках. Вторсировину везли на перероблення, все інше – на полігон.
