Харківський піщаний кар’єр – це місце видобутку піску, розташоване в межах міста. Він є одним із ключових джерел будівельних матеріалів у регіоні. Зазвичай такі кар’єри розташовуються на околицях, де є природні поклади піску, що використовуються для будівництва, виготовлення бетону, склопакетів та інших матеріалів. Далі на kharkiv.name.
Видобуток піску у Харківській області розпочався ще у XIX столітті, коли місто активно розвивалося як промисловий центр. Потреба у будівельних матеріалах під час спорудження фабрик, залізниць та житлових будинків сприяла відкриттю піщаних кар’єрів. Зокрема, великі обсяги піску використовували під час будівництва залізничних ліній.
У радянський період кар’єри стали частиною державної індустрії та піщані підприємства діяли централізовано. Після розпаду СРСР частина кар’єрів перейшла у приватну власність.
Роль піщаного кар’єру у будівництві
Пісок є одним з найважливіших природних матеріалів у будівництві, який відіграє ключову роль у виготовленні бетонних сумішей, кладці та інших будівельних процесах. Його властивості залежать від походження та характеристик, що визначають його використання в конкретних будівельних умовах.
Кар’єрний пісок добувається на суші, зазвичай у піщаних кар’єрах, і може мати різні характеристики залежно від місця видобутку. Цей пісок часто містить більше домішок і має більшу грубість порівняно з річковим. Його застосовують у різноманітних будівельних роботах і виробництві бетонних виробів, але важливо враховувати його склад для забезпечення високої якості готового продукту. Кар’єрний пісок є більш доступним та економічно вигідним.
Піщаний кар’єр Харківщини відіграє важливу роль у будівельній галузі регіону, забезпечуючи якісними матеріалами для різноманітних проєктів. Ось як він впливає на будівництво:
- Пісок є ключовим компонентом для виготовлення бетону, який використовується у фундаментних роботах, будівництві мостів, доріг, житлових і промислових будівель.
- Відпрацьовані кар’єри часто використовують як основи для створення нових інфраструктурних об’єктів, наприклад, водойм, паркових зон або промислових майданчиків.
- Завдяки дрібній структурі, піщаний матеріал із кар’єрів активно використовується для внутрішніх та зовнішніх оздоблювальних робіт.
Харківська область є великим центром будівельної діяльності. Наявність власних піщаних кар’єрів сприяє розвитку місцевих будівельних компаній і підприємств, які не залежать від імпорту сировини.
Екологічні наслідки
Під час експлуатації родовищ пісків відбуваються впливи на різні компоненти навколишнього середовища – атмосферу, геологічне та водне середовища, навколишні ґрунти тощо.
Видобувні роботи супроводжуються виділенням в атмосферне повітря значних кількостей речовин, що спричиняє негативний вплив на повітряне середовище.
Оцінка впливу на повітряне середовище здійснюється за такими критеріями: обсяг викидів за одиницю часу, загальна кількість викидів за рік, а також відповідність нормативам якості атмосферного повітря.
Ці нормативи визначають максимально допустимий рівень речовин в атмосфері, за якого не спостерігається негативного впливу на здоров’я людини та стан навколишнього середовища. Вплив на ґрунти, водне та геологічне середовище викликають наслідки виробничо-видобувної діяльності, які призводять до порушення природної геологічної структури земельної ділянки.
Джерелами викидів брудних речовин в атмосферне повітря на території проєктованого кар’єру є:
- Пилення під час вантажно-видобувних робіт.
- Пилення під час транспортування корисної копалини та розкривних порід.
- Пилення під час можливого зберігання розкривних порід у тимчасовому відвалі.
- Викиди, що утворюються від двигунів внутрішнього згоряння автотранспортних засобів та гірничої техніки.
- Викиди під час виконання ремонтно-зварних робіт.
- Викиди під час заправки великогабаритної кар’єрної спецтехніки.
Відновлення земель після видобутку піску
У світі є численні ініціативи та проєкти, орієнтовані на відновлення пошкоджених ландшафтів після видобутку піску та інших природних ресурсів. Найпростіший спосіб – це рекультивація порушених територій. Рекультивація земель складається з двох етапів: технічної та біологічної.
Технічна рекультивація передбачає підготовку порушених земель до подальшого використання. На цьому етапі вирівнюють поверхню, засипаючи найглибші частини кар’єрів, транспортують і складають родючий ґрунт, а також будують дороги й гідротехнічні споруди. Якщо у відвальних породах є шкідливі речовини, на них накладають нейтральний шар (глина, пісок). Після вирівнювання відвали проходять стадію стабілізації, яка триває 1-2 роки.
Біологічна рекультивація полягає в покращенні фізичних і агрохімічних характеристик ґрунту, спрямовані на відтворення місцевої флори та фауни.
Частим методом відновлення пошкоджених ландшафтів є водогосподарська рекультивація, яка застосовується здебільшого до кар’єрів, що після експлуатації заповнюються ґрунтовими та дощовими водами. Коли кар’єр повністю використано, його заливають водою, а навколо облаштовують популярну рекреаційну зону, яка щороку приваблює тисячі туристів.
Така рекультивація дозволить не лише відновити зруйновані території, але й сприятиме покращенню якості життя місцевих жителів і збереженню природних ресурсів. Важливо, щоб українське суспільство також порушувало питання реновації й стало активним учасником у процесі відновлення природного середовища після видобутку піску.