Проблема утилізації сміття є нагальним питанням для всіх країн світу, а особливо для мегаполісів зі значним скупченням населення. Всі країни розв’язують цю проблему по-різному. У деяких державах це питання вирішують недбало та продовжують вивозити сміття на звалища, в інших працюють різноманітні сміттєпереробні заводи, які за правильно налагодженої роботи дозволяють переробляти 95-99% відходів. Далі на kharkiv.name.
Лідерами у цій галузі є країни Скандинавії. Високі показники у сортуванні сміття та його подальшій переробці демонструють європейські країни, а найгірші показники в цьому питанні в країнах Африки та Азії. В Україні ситуацію зі сміттєпереробкою можна назвати середньою. У різних регіонах країни майже всюди сміття звозять на полігони, де потім закопують. Люди, за бажанням, можуть займатися сортуванням сміття та віддавати його на подальшу переробку, проте централізовано цього процесу майже ніде не здійснюється. Хоча, починаючи з 2010-х років питання збереження природи та підтримки сприятливої екологічної ситуації почало цікавити людей значно більше ніж раніше. Наявність суспільного запиту призвела до того, що в різних містах України почали з’являтися перші проєкти та розпочалося будівництво перших сміттєпереробних заводів.
Полігони та сміттєспалювальний завод: куди потрапляли відходи з Харкова раніше?
У період існування СРСР питаннями переробки сміття ніхто не займався, проте виникали ідеї з будівництва сміттєспалювальних заводів. У Харкові також відходи міста вивозили на полігони. У 1980-х роках біля міста розпочалося будівництво заводу, який мав займатися спалюванням сміття. Як це часто відбувалося в Радянському Союзі, його будували ув’язнені. Проєкт було розроблено німецькими інженерами за аналогією з подібними заводами Німеччини.
У 1982 році завод запрацював. Спочатку планувалося побудувати 3 таких об’єкти, проте при більш детальних підрахунках з’ясувалося, що буде достатньо одного. За перші роки роботи спеціалізовані фільтри на трубах забилися, але замість їхньої заміни, вони були просто зняті, надалі завод працював без них, тому цей об’єкт замість покращення екологічної ситуації її погіршував. Враховуючи, що значну частину відходів можна різними способами переробити, спалювання всіх видів сміття, загалом малоефективна з погляду екологів діяльність, не є кращим за сміттєві полігони.
У 1992 році сміттєспалювальний завод припинив свою роботу, а у 2000-х роках він був розібраний. Після цього сміття з Харкова знову почали звозити на звичайні сміттєві полігони. Найбільший з них був розташований у Дергачівському районі Харківської області.
Гірськолижна траса замість сміттєвого полігону
Після закриття сміттєспалювального заводу неодноразово виникали ідеї з будівництва нового подібного об’єкту, а пізніше й сміттєпереробного заводу. Особливо активно ідею створення такого об’єкта почали обговорювати після декількох трагічних випадків на сміттєвих полігонах в інших містах України.
Розробка проєкту та будівництво розпочалися у 2018 році. Проєкт передбачає будівництво великого сміттєпереробного комплексу, який має різні елементи.
У Дергачівському районі було розташоване старе сміттєзвалище, яке працювало з 1990-х років і було зачинене для прийняття сміття та накрите шарами ґрунту. На цьому місці утворилися пагорби з яких вирішили створити гірськолижний курорт. У теплу половину року траси будуть вкриті спеціальним покриттям, яке дозволить кататися там на лижах і сноубордах навіть влітку, а взимку там буде природній і штучний сніг, як це було реалізовано на інших гірськолижних трасах Харкова та області. Довкола трас має бути також побудована відповідна інфраструктура.
Сміттєпереробний завод, який буде виробляти електроенергію
Сміттєпереробний комплекс, крім гірськолижної траси, містить й інші об’єкти. На 4 майданчиках буде відбуватися сортування та зберігання відходів, це так звані “карти”. Поряд розташовано сортувальне відділення та власне сам завод, а також обладнання, яке дозволить видобувати зі сміття електроенергію. Це напевно найцікавіша особливість комплексу.
На старому, закритому шарами ґрунту, полігоні створили близько 40 свердловин, де була встановлена система труб. Вони будуть збирати метан, який випаровується з відходів. Для того, щоб увесь газ йшов до заводу та не потрапляв у атмосферу, додатково встановлено систему маленьких труб, які вловлюють всі залишки метану. Ця система ще додатково вкрита геомембраною. Отриманий таким чином газ направляється до приміщень заводу, де переробляється на електроенергію.
При максимальному завантаженні комплекс може переробляти до 400 000 тонн сміття на рік, виробляючи при цьому 15 мільйонів кіловатів електроенергії. Таким чином сміттєпереробний завод зможе переробляти більшість відходів з Харкова, забезпечувати місто електроенергією, а надалі продавати її до інших областей.
Будівництво мало тривати до 2021 року, проте через початок пандемії COVID-19 і повномасштабного вторгнення створення заводу вчасно не завершилося. З перервами будівництво продовжує тривати далі.
