Історія харківського радіозаводу “Протон” починається у червні 1927 року – коли у системі Народного комісаріату освіти України було засновано підприємство під назвою “Укррадіограмто”. Спочатку завод був розміщений у колишніх обозних майстернях на вулиці Сумській, де ентузіасти радіосправи, члени “Товариства друзів радіо”, почали випускати радіодеталі та найпростіші репродуктори. Далі на kharkiv.name.
Перші роки та розвиток заводу
У 1928 році підприємство переїхало до будівлі колишньої кондитерської фабрики на площі Повстання. Робітники власними силами переобладнали приміщення, встановили обладнання та розпочали випуск першої продукції. До 1930 року штат заводу збільшився до 300 осіб, було створено механічний, заготівельний, складальний, репродукторний, трансформаторний та оздоблювальний цехи. Невдовзі на заводі був розпочатий випуск репродукторів “Аркафон”, “Пролетарій” та “УСЧ-1”, а також радіоприймачів та пеленгаторів. До 1933 року обсяг виробництва досяг 7,5 мільйона рублів.
У 1938 році на заводі було організовано відділ головного конструктора (ВГК), до якого увійшли:
- профільовані лабораторії для розроблення та випробувань нових зразків радіоелектронної апаратури
- конструкторське бюро для проєктування та супроводу серійного виробництва
- дослідний цех для виготовлення дослідних зразків та відпрацювання технології перед запуском товарів у масове виробництво.
Цей відділ відігравав ключову роль у розробленні як цивільної, так і оборонної продукції, зокрема засобів зв’язку, розвідки та радіоелектронної боротьби. Саме тут велася основна науково-технічна та дослідна робота підприємства.
У 1938-1940-х роках колективом інженерів та конструкторів заводу були створені морський пеленгатор “Бурун” та короткохвильовий приймач “Чайка” на металевих лампах.
Також були розроблені та випущені у серійне виробництво морський пеленгатор “ПРПЛ”, наземні пересувні короткохвильові пеленгатори “ПРК-2” та “ПРК-З”, середньохвильовий пересувний пеленгатор “ПР-1” та переносний середньохвильовий пеленгатор “ПРС”, літаковий приймач “Бігун”, морський приймач “МРК”, гетеродинні хвилеміри “ГВК” та “ГВПД”.
Діяльність у роки Другої світової війни
З початком Другої світової війни завод було евакуйовано до Челябінської області. На новому місці було налагоджено виробництво радіоапаратури для фронту. У цей період на заводі було розроблено та випущено кілька нових типів апаратури, зокрема радіостанцію “РПО-1” (“Партизанка”). За цей винахід групі конструкторів заводу були надані урядові нагороди.
У вересні 1943 року, після звільнення Харкова, завод почали перевозити на колишнє місце. Головного інженера заводу К.А. Єфімова було призначено директором Харківського радіозаводу.
Післявоєнне відновлення та розвиток
У повоєнні роки на заводі був опанований випуск морських та авіаційних пеленгаторів, прийомопередавачів та гетеродинних хвилемірів.
У 1947 році на “Протоні” було створено спеціальне конструкторське бюро.
Розвиток Харківського радіозаводу “Протон” у 1950-1990-х роках
У 1953-1954 роках на Харківському радіозаводі “Протон” було проведено масштабну реконструкцію, за результатами якої виробничі площі збільшилися на 6000 кв. м. Це розширення дало змогу заводу опанувати випуск нових видів продукції, включно з лічильно-вирішальними пристроями та обчислювальними блоками для авіаційної техніки. Зокрема на заводі було розпочато виробництво систем для стратегічного бомбардувальника Ту-22. У цей період на підприємстві працювало близько 3000 осіб. На той момент Харківський радіозавод “Протон” став одним із ключових підприємств оборонної промисловості СРСР. Завод спеціалізувався на розробці та виробництві радіоелектронної апаратури для військових потреб, включно з радіостанціями, навігаційними приладами та системами радіоелектронної боротьби. Продукцію заводу використовували у різних видах збройних сил, включно з авіацією та флотом.
З кінця 1960-х років Харківський радіозавод “Протон” розпочав випуск цивільної радіоелектронної продукції, яка була орієнтована на масового споживача. У 1969 році на заводі опанували виробництво першого серійного радянського касетного магнітофона “Десна”. Він став одним із найпопулярніших магнітофонів, а його виробництво поклало початок спеціалізації підприємства у галузі аудіотехніки.
Пізніше завод випустив серію магнітофонів під торговою маркою “Супутник”. Частину конструктивних рішень було запозичено у зарубіжних зразків, зокрема, у магнітофонів фірми “Philips”. Крім “Супутника”, на заводі також виробляли й інші моделі магнітофонів, радіоприймачів і різних побутових приладів під маркою “Протон”.
Військова продукція
З 1950-х років Харківський радіозавод “Протон” став провідним підприємством з виробництва радіоелектронної апаратури спеціального призначення. На підприємстві виготовлявся широкий спектр приймальних комплексів, радіостанцій, пеленгаторів та обладнання радіоелектронної розвідки та радіоелектронної боротьби.
До числа продукції заводу входили:
- радіоприймачі широкого діапазону: “Р-250”, “Р-250М2”, “Р-251 “Дельфін”, “Р-252 Долина”, “Кріт”, “Кріт-М”, “Р-309 “Ячмінь”, “Р-310 “Дозор”
- панорамні індикатори та аналізатори спектра “Р-318 “Сигнал-1”, “Р-319 “Сигнал-2”, “Р-320 “Сигнал-3”
- радіопеленгатори “Р-363 “Ехо-2” (мобільний УКХ-пеленгатор на шасі ЗІЛ-157), “Р-396 “Акваланг-1К”, “Р-381” (комплекс “Рама” з блоками “Таран”), “Р-382 “Пам’ять”
- комплекси радіотехнічної розвідки “Р-390 “Гамма” (стаціонарний КВ-комплекс), “Р-399 “Алмаз” (модульні пристрої для аналізу сигналів), “Р-399А “Катран-А”, “Р-399Т “Панорама-Т”.
- апаратура виявлення та аналізу: “АПОА “Укол”, “Р-330 УПП”, “Р-378”.
Крім того, на заводі випускалася апаратура захищеного зв’язку – СПЗ “Протон-ПМ” та “Протон-П”. Ці системи забезпечували захищений двосторонній телефонний зв’язок для державних та військових структур. У 1980-1990-х роках на підприємстві також розроблялися спеціалізовані цифрові АТС та пульти (“ППС-25”, “ППС-45”, “ППС-65” та інші).
За повоєнні десятиліття Харківський радіозавод “Протон” опанував випуск радіоелектронної продукції різного призначення: від побутових касетних магнітофонів до складних комплексів радіотехнічної розвідки. Завод працював у тісній кооперації з оборонною промисловістю СРСР та займав одне з головних місць у системі виробництва спеціальної техніки.
Підприємство мало власне конструкторське бюро, яке займалося розробкою нових зразків продукції та удосконаленням наявних. Завод також активно співпрацював із науково-дослідними інститутами та КБ оборонної промисловості СРСР. На “Протоні” виробляли як окремі пристрої, так і блоки для бортових комплексів зв’язку та розвідки.
Перебудова та зміна власності
У 2001 році підприємство було зареєстровано як державне підприємство “Харківський радіозавод “Протон” (ДП “ХРЗ “Протон”). У 2009 році на заводі було розпочато виробництво захищеної станції прямих зв’язків “Протон-ПМ” для Міністерства оборони України.
У 2014 році Господарський суд Харківської області порушив справу про банкрутство ДП “Харківський радіозавод “Протон”. Попри всі труднощі, у 2020 році підприємство змогло передати Збройним силам України модернізовані станції радіоелектронної боротьби “Р-330КВ1М”. Після 2020 року виробничу діяльність на “Протоні” було зупинено.