Фелікс Володимирович Стольберг (2 листопада 1938 – 9 квітня 2020) – видатний український вчений, доктор технічних наук, професор, академік Української екологічної академії наук, фахівець у галузі інженерної екології та фітотехнологій. Професійна діяльність Стольберга була спрямована на практичні розв’язання екологічних проблем: евтрофікація водойм, забруднення стічних вод та вплив урбанізації на навколишнє середовище. Розроблена ним технологія “Біоплато” стала революційним методом для очищення води з мінімальними витратами та була впроваджена в Україні та за кордоном. Далі на kharkiv.name.
Ранні роки та освіта
Фелікс Стольберг народився 2 листопада 1938 року у Харкові у родині інженерів-будівельників. Його батько, Володимир Павлович Стольберг, працював начальником будівельного управління на Донбасі та у Харкові, а мати, Марія Наумівна Палей, працювала інженером у проєктному інституті. У 1955 році Стольберг закінчив середню школу № 36 у Харкові та вступив до Харківського інженерно-будівельного інституту. Після закінчення інституту Стольберг здобув спеціальність інженера-будівельника за фахом “гідротехнічне будівництво та інженерні системи”.
У 1967 році Фелікс Стольберг захистив кандидатську дисертацію на тему “Теоретичні та експериментальні дослідження напруженого стану підводного масиву будівель ГЕС з горизонтальним розташуванням агрегатів” та здобув ступінь кандидата технічних наук. У 1988 році відбувся захист його докторської дисертації “Управління якістю води у штучних водотоках та водогонах”.
Професійна діяльність
Після закінчення інституту Стольберг недовгий час працював у житловому будівництві в Акмолинську (нині Актобе, Казахстан), де пройшов шлях від звичайного робітника до начальника дільниці та набув першого досвіду організації будівельних процесів. Вже у 1961 році Фелікс почав працювати молодшим науковим співробітником в Українському науково-дослідному інституті екологічних проблем, а потім був призначений завідувачем лабораторії інженерної екології водних об’єктів.
У НДІ Стольберг досліджував вплив гідротехнічного будівництва на водні екосистеми, що стало засадами його докторської роботи. Також у цей період він опублікував перші праці з гідробіології каналів та екологічної оцінки впливу на водойми.
З початку 1990-х років діяльність Стольберга була пов’язана з педагогікою та організацією екологічної освіти. У 1992 році він очолив кафедру інженерної екології міст Харківського інституту інженерів міського господарства (нині кафедра інженерної екології міст та екологічної безпеки Харківського національного університету міського господарства ім. А. Н. Бекетова) та керував нею до кінця життя. Під його керівництвом було підготовлено понад двадцять кандидатів та докторів наук, а сама кафедра стала провідним центром навчання фахівців з урбаністичних екосистем, фітотехнологій та математичного моделювання.
Стольберг також брав активну участь у формуванні освітньої політики: з 2012 по 2015 рік він був членом науково-методичної комісії МОН України, у 2013-2016 роках входив до Наукової ради МОН за напрямом “Екологія та охорона навколишнього середовища”, а також очолював робочу групу з розроблення галузевих стандартів для спеціальності “Екологічна безпека”.
Наукові досягнення
За свою кар’єру Фелікс Стольберг реалізував 24 наукові проєкти, також він є автором понад 110 публікацій та 13 винаходів. Найвідомішою розробкою Фелікса Стольберга є фітотехнологія “Біоплато” (1980-2016), яка використовує природні макрофіти (очерет, рогоз, аїр) для фільтрації стічних вод через екосистемні механізми. Ця технологія очищає воду від забруднень, відновлює малі річки та запобігає евтрофікації – процесу збагачення водойм поживними речовинами, головним чином, азотом та фосфором. Евтрофікація призводить до бурхливого зростання водоростей та інших рослин, через це мутніє вода, знижується кількість кисню, гинуть риби та інші організми, порушується екосистема водойми. Фітотехнологія “Біоплато” впроваджена в Україні, Німеччині, Нідерландах, Фінляндії, Швеції та Естонії.
Також Фелікс Стольберг вивчав якість води у каналах, вплив будівельних матеріалів на мікроклімат приміщень та фізичні впливи на міські екосистеми. У проєктах 2014-2015 років він аналізував альтернативні джерела енергії, а у 2015-2016 – вплив урбанізації на навколишнє середовище. Його роботи з моделювання акватичних екосистем використовуються у девтрофікації озер та річок.
Також Стольберг є автором та співавтором понад 110 наукових праць: 7 монографій, 2 підручників, 9 навчальних посібників, 12 конспектів лекцій та 81 наукової статті.
Міжнародні проєкти
У межах проєкту ООН з глобального оцінювання міжнародних вод “GIWA” (2001-2004 рр.) було проведене масштабне комплексне оцінювання транскордонних вод у різних регіонах світу. Завдяки зусиллям Фелікса Володимировича кафедра інженерної екології міст була призначена координатором проєкту для Чорного, Каспійського та Аральського морів. Були досліджені ключові екологічні та соціально-економічні проблеми міжнародних вод, а також виявлені прогалини у знаннях, що заважають сталому управлінню водними ресурсами.
З 1990 року по 2016 рік Ф. В. Стольберг був науковим координатором або керівником понад двадцяти міжнародних проєктів за програмами Європейського Союзу (“INCO-COPERNICUS”, “TEMPUS-TACIS”), США (“IREX”), Австрії (“IMPULCE”) та Фінляндії (“Baltic Sea Program”). Він також був експертом України з Чорного моря у проєкті “BSERP/GEF” та брав участь у проєкті “BSIF”.
Значний внесок Фелікса Володимировича у розвиток кафедри проявився і у реалізації міжнародних освітніх проєктів “ЄС TEMPUS”: “Економіка природокористування”, “Навколишнє середовище та енергетика”, “Вища освіта та ринок праці в екології та охороні навколишнього середовища” та “Впровадження моделей екологічно сталого бізнесу в Україні”. За результатами цих проєктів були розроблені міжнародні навчальні плани, підготовлені та видані підручники та посібники українською, російською та англійською мовами. Також було створено консультативний центр “Екоосвіта”, оснащено сучасним обладнанням комп’ютерні класи та лабораторії, а викладачі, співробітники та студенти кафедри здобули можливість стажуватися у різних країнах світу.
Нагороди та визнання
За свої досягнення Фелікс Стольберг здобув Державну премію України у галузі науки та техніки (1995) за цикл робіт з управління якістю води, почесну грамоту Кабінету Міністрів України (2017) та безліч інших грамот та нагород. Також він був членом-кореспондентом Міжнародної академії екології та безпеки життєдіяльності (з 1993) та повним членом Української екологічної академії наук.
Фелікс Стольберг понад шість десятиліть присвятив науці, викладанню та практичній роботі у галузі екології. Він зробив вагомий внесок у розвиток екологічного менеджменту міських екосистем, технологій очищення стічних вод та відновлення водних об’єктів. Під його керівництвом були створені інноваційні рішення, реалізовані міжнародні проєкти та підготовлено ціле покоління екологічних інженерів. Його спадщина мала помітний вплив на екологічну політику та освіту не тільки в Україні, але й за її межами. Після смерті Стольберга у квітні 2020 року у ХНУМГ створено лабораторію пам’яті Фелікса Стольберга з моніторингу урбаністичного середовища та енергетичної безпеки.
Список використаних джерел інформації: