З початком повномасштабного вторгнення у нашому житті з’явилися реалії, які раніше, здавалося б, могли наснитися тільки у найжахливішому сні. Іноді нам доводилося чути про випадки знаходження вибухівки часів Другої світової війни, проте вони були поодинокими. Після початку активних бойових дій внаслідок російського вторгнення кожен українець знає про мінну небезпеку. А особливо з цього приводу насторожені харків’яни, адже практично половина території Харківщини вважається потенційно замінованою територією. Далі на kharkiv.name.
Що кажуть сапери про замінованість Харківщини?
Українські сапери щодня займаються обстеженням територій Харкова та області. З перших днів війни вони приступили до тривалого та небезпечного процесу розмінування. Менше, ніж за два роки, від підриву на мінах та інших вибухонебезпечних пристроях з цивільного населення загинули 50 осіб, а понад 200 отримали складні поранення. Зазвичай ці надзвичайні ситуації трапляються на деокупованих територіях, бо тікаючи, окупанти намагаються таким чином якомога дужче призупинити просування нашої армії. Але бувають випадки, коли на вибухонебезпечні предмети натрапляли далеко від лінії фронту. Для дистанційного мінування окупанти зазвичай використовують протитанкові міни, що мають механізм самознищення протягом 48 годин. Час самопідриву залежить від температури – чим тепліше на вулиці, тим небезпечніше пересуватися землею.
Сапери зазначають, що у Харківській області було виявлено та знешкоджено понад 50 тисяч вибухонебезпечних предметів. Це шоста частина від всіх виявлених пристроїв, інші були знайдені на територіях Київської, Чернігівської, Херсонської, Миколаївської, Сумської областей. І робота над їх пошуками й досі триває в полях, лісах, водоймах та навіть деяких містах.
Сучасна інженерна розробка для розмінування
Сучасні проблеми вимагають сучасних рішень. Так влітку 2023 року харківськими інженерами було розроблено модель машини на дистанційному управлінні для підготовки ґрунту до розмінування. Вона проходила випробувальний етап протягом чотирьох місяців, працюючи на територіях деокупованого Ізюмського району. За цей час розробникам вдалося максимально вдосконалити її. Компанія вже отримала сертифікат відповідності та декларацію про відповідність, що дозволяє налагоджувати повноцінне виробництво техніки для розмінування. Вартість однієї машини близько шести мільйонів гривень. Перші зразки були створені за кошти, отримані від Всесвітньої продовольчої програми ООН в Україні.
Харківська машина для розмінування працює на дистанційному керуванні на відстані 300 метрів. Це надійно захищає сапера у випадку підриву. Загальна вага розробки складає 16 тонн, а її швидкість – 3-4 км/год. Управління відбувається завдяки оснащенню машини чотирма камерами. Вона здатна знешкоджувати понад 95% будь-яких видів мін: протитанкових, протипіхотних та навіть “розтяжок”. Спеціалісти зазначають, що своїми універсальними технічними властивостями роботизована машина не поступається жодним закордонним аналогам.
На території Харківщини працюють вісім інших машин для розмінування, проте всі вони не українського виробництва. Тому харківська розробка має переваги за рахунок простішої конструкції, невисокої вартості виробництва, легкого процесу обслуговування та ремонтних робіт. Якщо інженерна розробка зазнає середніх понівечінь, то наші спеціалісти зможуть її відремонтувати протягом трьох годин. А якщо пошкодження серйозні, то інженерам знадобиться близько трьох днів. Але це все одно менше та дешевше, ніж зазвичай вимагає для відновлення техніка іноземного виробництва.
За попередніми розрахунками, українські виробники зможуть виготовляти дві такі машини щомісяця. А навчання операторів триватиме всього декілька тижнів. Після цього вони впевнено зможуть відправлятися на очищення найскладніших напрямків.
Юлія Свириденко, перший віцепрем’єр-міністр України та Міністр економіки, запевняє, що харківська розробка стане незамінною для співробітників Державної служби з надзвичайних ситуацій, що займаються розмінуванням українських територій. Політик також вважає, що вона дозволить покращити процес розмінування та знизити ризики для саперів, що працюють на територіях найбільших замінувань.
Випадки підриву на мінах
Станом на жовтень 2023 року на Харківщині було офіційно зафіксовано 236 випадків підриву тільки серед цивільного населення.
Так 17 жовтня в одному з полів Борівської громади Ізюмського району трагічно загинув 52-річний харків’янин, підірвавшись на невідомому вибухонебезпечному предметі. Чоловік був звичайним трактористом, що виконував сезонні польові роботи.
Ще один випадок стався у селі Рубіжне Чугуївського району. Там 39-річний чоловік підірвався на вибуховому предметі біля свого власного будинку. На щастя, йому вдалося вижити, проте зі складними пораненнями чоловіка довелося госпіталізувати. Своїх близьких чоловік запевняє, що не торкався жодних невідомих предметів, а просто вийшов подихати свіжим повітрям на подвір’ї.
Особливо страшними є випадки, коли снаряди, залишені окупантами, знаходять діти. У лютому 2023 року постраждали семеро підлітків з Ізюма Харківської області. Четверо дівчат і троє хлопців знайшли на вулиці залишки протипіхотної міни, яку часто називають “пелюстка”. Не розуміючи небезпечності знахідки, один з хлопців підняв фрагмент вибухівки та кинув поруч з товаришем. Внаслідок детонації міни всі підлітки були поранені осколками та госпіталізовані до Ізюмської лікарні. Після отримання першої медичної допомоги загроза їхньому життю минула. Вкрай важливо батькам проводити виховальні бесіди зі своїми дітьми, пояснюючи небезпеку сьогодення.
Мінна безпека: поради від ДСНС
Хоч на період воєнного стану громадянам заборонено відвідувати ліси та водойми, де їм може загрожувати потенційна мінна небезпека, випадки травмування та загибелі серед цивільного населення все одно стрімко зростають. Є багато порушників правил Харківської військової адміністрації, але трапляються ситуації, коли міну виявляють в неочікуваних місцях: на власному городі, на свіжозораному полі та просто на вулицях міста. Тому кожному українцю варто знати правила, які без перебільшення можуть врятувати життя.
По-перше, важливо мати уявлення про зовнішній вигляд вибухонебезпечних предметів. Ними можуть бути будь-які невідомі об’єкти. Зовнішній вигляд боєприпасів після тривалого перебування у ґрунті або воді змінюється. Під впливом зовнішніх чинників вони ржавіють, деформуються, проте не втрачають своєї вибухової властивості.
По-друге, слід пам’ятати певну послідовність дій у випадку виявлення предмета невідомого походження:
- У жодному разі не наближатися до нього ближче. Не чіпати та не намагатися підняти, щоб роздивитися.
- Одразу повідомити про виявлення невідомого предмета екстрені служби: 101, 102. Також можна попередити про знахідку органи місцевої влади.
- Не можна намагатися засипати або залити невідомий предмет.
- Всі вибухові пристрої надзвичайно чутливі до різних видів впливу. Тому не можна робити поряд з ним різких звуків, рухів та навіть телефонних дзвінків.
- Обов’язково дочекатися приїзду спеціальних служб та спокійно показати їм точне місце знаходження невідомого предмета.
