У 2021 році екоактивісти Харкова під час міської наради підняли питання з приводу забруднення річки Уди. У річці в районах селищ Бабаї та Хорошеве утворилися три острівці зі сміття. Проходячи вздовж річки, неозброєним оком можна було помітити наскільки вона забруднена. Місцеві жителі в один голос запевняли, що основна причина того, що річка вмирає – людський фактор. Далі на kharkiv.name.
Процес розчищення річки Уди
У воді та на березі Уди лежала незліченна кількість пляшок, будматеріалів, пакетів та іншого сміття. У минулому залишилися часи коли до річки діти бігали купатися, чоловіки ходили на риболовлю, а інші місцеві жителі спокійно могли набрати з неї води для господарства. І хоча місцеві урядовці запевняли, що річку чистили вже двічі, на ситуацію це ніяк не впливало. Річка задихалася під тоннами сміття і необхідно було діяти якомога швидше.
Першим почав бити тривогу ековолонтер Артем Приходько. Він зробив публікації в місцевих соціальних мережах із закликом гуртуватися та рятувати річку. Волонтерами оперативно були знайдені великі пакети для сортування сміття. Також знайшлася компанія, яка погодилася співпрацювати з небайдужими мешканцями та надала їм човни. Від громади волонтерам виділили трактор, машину та всіх робітників комунального підприємства. Не обійшлося і без допомоги водолазів.
Оскільки на місці затору зі сміття почала утворюватися застійна зона (кисень, що був у воді, витрачався на розкладання органіки), риби та інші земноводні почали тікати звідти. А хто не встигав, той гинув у купі непотребу.
Волонтери, серед яких були і жителі Харківського району, і жителі Харкова, одразу сортували те, що вдавалося витягнути з води. Сміття діставали сачками та відрами, після цього розкладали по мішках. Вторсировину везли на перероблення, все інше – на Роганський полігон.
Пошуки винних у забрудненні
Місцеві жителі не знімали відповідальності з себе за екологічну аварію. Казали, що не раз були свідками того, як невідомі чоловіки мішками висипали сміття з мосту прямо у воду, але нічого не діяли.
Також представники харківських громад звинувачували у забрудненні річки пластиком Темнівську виправну колонію. Мовляв, на ній займаються переробкою пластикових пляшок і скоріш за все щось роблять не якісно. Ініціативна група запросила до колонії екологів, які взяли проби води. Ними було з’ясовано, що цех Темнівської виправної колонії дійсно вчиняв злочин стосовно річки. Багато років тому невідомі пошкодили трубу, яка з’єднувала насосну станцію та очисні споруди, після цього почалися проблеми з каналізацією. Екоінспекція виписала колонії штраф на півтори тисячі гривень за засмічення та зобов’язала розчистити річку. На жаль, для керівництва Темнівської колонії це не стало уроком. Ситуація не змінилася. Тоді мешканці селищ знову почали діяти.
На акцію протесту, що тривала біля будівлі виправної колонії, з керівництва ніхто не вийшов. Також не пустили активістів і всередину, щоб вони не змогли віддати зібрані підписи з вимогами до управління. Згодом установа закрила цех з переробки пластикових пляшок. Усі каналізаційні зливи колонія почала вивозити машинами. Адже для того, щоб почати безпечно скидати їх у річку, керівництву спочатку потрібно встановити резервуари та фільтри коштом на кількадесят мільйонів гривень.
Крім того, на території Темнівської виправної колонії є медична частина, де лікують ув’язнених з різними інфекційними захворюваннями. Тому цілком можливо, що медичні зливи також йдуть до річки. А з ними у воду потрапляють туберкульоз, ВІЛ, СНІД, гепатит та інші захворювання.
Поліцією та прокуратурою було відкрито два кримінальні провадження – через забруднення води та через розкрадання посадовцями колонії державних коштів під час ремонту колектора. Але жодної підозри так і не було оголошено.
