На жаль, у 21 сторіччі побутові відходи мешканців Харкова все ще продовжують накопичуватися на полігонах та смітниках. Це призводить до виникнення пожеж та забруднювання навколишнього середовища. І це ми ще не говоримо про відходи від промислових об’єктів. Далі на kharkiv.name.
Мова йде лише про побутові, і хоча вони складають близько 2% від загальних відходів та забруднюючих викидів, накопичуються такі відходи щодня. Хоча кожна пластикова пляшка, наприклад, могла б піти на переробку і стати сировиною для виготовлення меблів. Ну а щодо органічних відходів, то з ними взагалі все зрозуміло – на компост.
Великі проблеми маленьких містечок
В Харкові побутове сміття накопичується на полігоні, тому що в мегаполісі не хай не ідеально, але налагоджений його збір та вивезення. А ось у містах поменше та селищах зазвичай те саме сміття викидають просто у лісосмуги, в полях та на березі водойм. У якості прикладу можна навести Люботин, де мешкає приблизно 25 тисяч людей і лише третина домогосподарств підписала договори на вивезення відходів.
Чим небезпечні звалища?
Велику проблему становить спалення органічного сміття, бо воно призводить до відчутного забруднення повітря, а також до зростання ризику масштабних пожеж. Також дуже небезпечно спалювати пластик та інше сміття синтетичного походження в побутових печах та котлах, тому що під час горіння вони виділяють у повітря не просто шкідливі, а справжні отруйні речовини, якими люди потім дихають.
Офіційні полігони – це, звісно, не найкращий вихід. Але звалища, які ніким не санкціоновані, на сьогодні становлять дуже серйозну загрозу навколишньому середовищу. Одна з причин – люди викидають на смітники не тільки пластик чи органіку, але й небезпечні відходи. На жаль, ртутні термометри, батарейки та енергозберігаючі лампочки звичайна людина немає можливості кудись офіційно здати на Харківщині.
При цьому лише 1 грам ртуті зі звалища здатен забруднити більше 3-х мільйонів кубічних метрів повітря та 200 тисяч кубометрів води. Ртуть, що потрапляє до ґрунту, вбиває усі живі організми навколо.
Щодо батарейок, то з ними трішечки простіше, але все одно це проблема для міста. В Харкові є пункти, куди можна здати використані батарейки, але таких пунктів, по-перше, небагато, а, по-друге, контроль за утилізацією батарейок не завжди відповідає стандартам. У результаті кислоти, луги та важки метали з батарейок потрапляють у навколишнє середовище. Усього одна звичайна пальчикова батарейка, як свідчать екологічні дослідження, призводить до забруднення 20 квадратних метрів ґрунту та 400 літрів води.
Ще одна колосальна проблема виникла під час пандемії. Так, це використані одноразові рукавички та маски. Їх можна побачити не лише на смітниках, але й на вулицях міста та навіть в річках і озерах. Це дуже небезпечно для тваринного світу. Водні мешканці гинуть від того, що сприймають рукавички за їжу, а наземні тварини часто заплутуються у зав’язках масок. Але і це ще не все, тому що в процесі розкладання матеріал, з якого зроблені маски та рукавички, перетворюється на мікроскопічні шматочки пластику та потрапляє до ґрунту і води.
Сміттєпереробка як вирішення проблеми
Наявність розвиненого промислового комплексу на Харківщині – це не тільки мінус для нашого регіону, але, як це не дивно, й великий плюс. Велика кількість відходів спонукала, наприклад, до побудови заводу з переробки упаковки Tetra Pak. До речі, єдиного в Україні.
Але цього недостатньо, тому що відходи не обмежуються лише Tetra Pak. Один з ключових факторів забруднення – накопичення на полігонах пластику. Сьогодні ця упаковка використовується всюди – молочні, м’ясні продукти, іграшки, побутова техніка тощо. І все це лежить зараз на полігонах і звалищах. При цьому якщо пластик переробити, то можна отримати сировину для виробництва:
- меблів;
- контейнерів;
- одягу та взуття;
- елементів споруд у місті;
- канцтоварів;
- навіть покриття доріг.
Компостування
Щодо органіки то вона, звісно, не створює прямої небезпеки навколишньому середовищу, але тони органічного сміття призводять до інших проблем. Це й загоряння з виділенням токсичного диму, й ризик зсувів пластів сміття, й виділення під час гниття метану, що є однією з причин глобального потепління.
А от якщо органічні відходи не скидати на полігони, а компостувати, то можна отримати дуже корисне та якісне добриво для сільського господарства – компост. Використання компосту дозволяє безпечно і майже безкоштовно покращити якість ґрунту і в результаті отримати хороший урожай. Одночасно такий підхід зменшить і кількість сміттєзвалищ, і їхню площу. Адже саме органіка є найбільшими за об’ємом відходами. На жаль, Харківщина ще немає власної станції з компостування. Така є лише у Львові, і то це поки що пілотний проєкт.
Компостування може бути здійснене кількома способами:
- звичайне компостування – складання органіки в заздалегідь вириту компостну яму;
- вермікомпостування – переробка органічних відходів за допомогою черв’яків, результатом якої є біогумус;
- компостування на самих грядках – відходи складаються на грядках, з часом вони компостуються і забезпечують гарний мікроклімат для городини.
Кожен з цих методів має свої плюси, але всі вони абсолютно природні. І кожен з них однозначно кращій, ніж збирати органічні відходи на смітниках.
Корисні рекомендації
Екологи стверджують, що найголовнішою проблемою для правильного збору та переробки сміття є необізнаність людей. Мешканці Харкова банально не знають, як правильно сортувати сміття і куди його згодом подіти. Наприклад, не всі знають, що харчові відходи потрібно викидати без упаковки і без сміттєвих пакетів і, звісно, окремо від скла та пластику. Тоді таке сміття не прийдеться додатково сортувати, а одразу можна буде відправити на компостування.
Враховуючи той факт, що органічні відходи – це більша частина сміття, що продукує будь-яке домогосподарство, ви суттєво зменшите загальний об’єм сміття, що потрапить на полігон. До речі, за підрахунками фахівців, якщо ОСББ організує навіть примітивну компостну яму, куди буде скидати органіку, то лише за один місяць заощадить на послугах із захоронення побутових відходів у середньому 900-1000 гривень. Як то кажуть, дріб’язок, але ж приємно і при цьому безпечно для людей та довкілля.
Львівський пілотний проєкт зі створення станції компостування показав, що лише за один місяць об’єми органічних відходів, що потрапили на компостування, зросли майже вдвічі. Тобто цей спосіб користується попитом, громадяни розуміють його користь та він стає прекрасною альтернативою класичному скиданню сміття в контейнери для вивозу на полігони.
На жаль, у Харкові пересічні мешканці поки що не до кінця розуміють усі плюси для себе, для міста і для всієї країни, що може надати сортування та переробка сміття. Комусь просто ліньки робити це, а комусь бракує інформації, як робити це правильно.
Так, скинути все в один контейнер – це найпростіший спосіб, але ж він і найгірший. Дуже радує той факт, що з часом у Харкові зростає кількість місць, де встановлені контейнери для сортування сміття, окремо стоять баки для:
- скла;
- пластику;
- паперу;
- органіки.
Правильно відсортовані відходи перестають бути сміттям, а стають вторсировиною. Але щоб звичка сортувати сміття у харків’ян закріпилася, потрібна потужна інформаційна кампанія і зовсім трішечки часу.