Харків славиться на всю Україну своєю природою. Не дивлячись на те, що в ньому величезна кількість будівель раз у раз натикана тут і там, але саме місто примудрилося зберегти і свою природну красу. Тож навіть не виїжджаючи з Харкова, можна трохи розслабитись і заспокоїтись серед природних красот. Адже багатьом просто необхідно іноді відпочивати від міської суєти та трохи задуматися над усім. Одним із таких чудових та просто заспокійливих місць є Саржин яр. Чим примітно це місце? І чому воно залишилося майже у первозданному вигляді? Що ж про це йтиметься у цій статті на kharkiv.name.
Історія Саржиного яру
Ця територія була заселена задовго до заснування самого міста Харків. За словами директора Слобожанської археологічної групи І.Голубєвої, на території цього яру дана Слобожанська група знайшла останки стародавніх скіфських поселень.
Вже у XVIII столітті біля річки Лопань була зовсім маленька слобідка. Це місце належала “обер-камермейстру” Скрипову, яка налічувала лише 32 чоловічі душі. До речі, в ті часи враховували саме чоловіків, а жінок зовсім не враховували, адже їх було звільнено від сплати податків.
У XIX столітті по дну яра проходила путівця, яка з’єднувала Черкаси та Лозову. По берегах річки було розташовано чимало хуторів. Більшість з цих хуторів розташовувалося на правому березі річки, такі як наприклад Павлов, Якубов, Гончаровський, Корован, Олексіївський. А ось на лівому боці річки знаходилися хутори Степанів та Саржин (який тепер якраз таки перейшов у район Павлівки у Харкові).
Тут досить мало будівель, хоча це місце і зазнало реконструкції у 2019 році. В Саржиному ярі досить мало будівель на які цікаво дивитися, але зазвичай багатьом подобаються частини природного пам’ятника, які не чіпали.
Кордони Саржиного яру, а також річки та озера
На дні цього яру як було сказано вище протікала річка, точніше сказати права притока річки Саржинки, яка називається Саржин струмок. На жаль у 2006 році струмок був засипаний через те, що по дну прокладали лінії ЛЕП. Тому струмок зберігся чесно кажучи фрагментарно.
Свій початок річка Саржинка бере біля невеликого селища Жуковського та протікає під Харківським шосе (через неї перекинули металевий пішохідний місток). Річка утворює Качине озеро перед Біолеком, протікає через урочище Померки, що спускається на дно Саржиного яру, зливається з тим самим Саржиним струмком і утворює Комсомольське озеро. Після того, як вона частково залишається в Комсомольському озері, вона робить досить довгий шлях і потрапляє до Лісопарку. А з Лісопарку вода протікає в дамбу на проспекті Науки.
Звичайно частково яр засипаний та забудований будинками приватного сектору. На тому місці річка Саржинка тече в колекторі під забудовою та гаражами. Багатьом це не дуже подобається, але нічого з цим уже не вдієш, адже дома там стоять не один десяток років.
Пройти весь шлях від початку річки і до кінця багатьом здається захоплюючою пригодою. Можна переглянути як частково людина вплинула на це місце і уявити якби все було без втручання людини. Звичайно, до Саржиного яру, як уже можна було зрозуміти, людина приклала руку і це не просто таки ліс, в якому нічого немає взагалі. Але все ж таки багато хто надихається цим місцем, особливо тим, як деякі частини Саржиного яру гармонійно вписуються один в одного. Та й у принципі дуже складно знайти місце у відносному центрі міста, яке б не зачепила людина. Саржин яр чудове місце, щоб подумати, відпочити і помилуватися як природою, так і в деяких місцях непоганою архітектурою. Сходити сюди варто точно всім!