Харків’янам й досі складно уявити ферму, на якій займаються розведенням равликів. Традиційно всі звикли слухати про господарські підприємства зі свійськими птахами, кроликами, парнокопитними та іншими вже давно одомашненими тваринами. Здається, що равликова ферма звучить як щось екзотичне та незабарне. Проте насправді молюски вимагають від господарів багато їхньої уваги та щоденної кропіткої роботи. Далі на kharkiv.name.
Харків’янка Юлія Герасименко та її чоловік вирішили розводити равликів після того, як поспілкувалися з жителем Ізюма, який детальніше їм розповів про цей цікавий та перспективний бізнес. Проте навряд чи подружжя зацікавилося б цією справою, якби через велику війну не втратило попередню – станцію технічного обслуговування.
Історія родини Герасименків
За професією харків’янка Юлія Герасименко – лікарка-педіатриня, а її чоловік – автомеханік. До початку повномасштабного вторгнення подружжя мало власну станцію технічного обслуговування. Протягом багатьох років чоловік Юлії працював над її розвитком: він самостійно ремонтував та фарбував автівки. Проте у березні 2022 року російські загарбники зруйнували справу всього їхнього життя.
Спочатку родині Герасименків складно було прийняти той факт, що вони втратили свій бізнес. Проте оговтавшись подружжя вирішило рухатися далі. Зацікавитися розведенням равликів їх змусило знайомство з жителем Ізюма, який вже мав досвід у цій справі. Свої знання про особливості екзотичної ферми вони поглиблювали виключно завдяки соціальним мережам: дивилися YouTube-канали, цікавилися курсами й т. д. Неабияк допоміг родині Герасименків їхній давній друг Сергій Єншин. Чоловік разом з подружжям спочатку шукав необхідну інформацію, а потім готував подвір’я.
У свій новий бізнес родина Герасименків вклала понад 300 000 гривень. Чимало витратили й часу: майже три місяці займалися облаштуванням маточника з комфортними для молюсків умовами. Для старту довелося продати й автомобіль. За першими равликами їздили аж у Дніпро.
Плани власників равликової ферми
Привезені равлики обжилися у Харкові доволі швидко. Вологий клімат та необхідна температура зробили свою справу – молюски почали відкладати ікру.
Коли равликів ставало дедалі більше, Юлія та її чоловік почали розширювати ферму. Зробили приміщення більшим, поглибивши його у землю, а також встановили вентиляцію. За словами Юлії, подружжя робило це попри насмішки інших, які й досі не вірять, що їхня ферма одного разу стане популярною, а отже й прибутковою.
На майбутнє родина Герасименків планує маринувати дорослих равликів за фірмовим рецептом та продавати харківським закладам харчування. Оскільки доведено, що равликове м’ясо є низькокалорійним та багатим на корисні мікроелементи, воно поступово ставатиме популярнішим. Таким чином Юлія та її чоловік будуть розвивати равликову кухню, яка вже й так популярна в багатьох інших країнах, серед українців. Можливість працювати на експорт вони навіть не розглядають, адже хочуть задовольнити українського споживача. До речі, вже у багатьох закладах равлики стали справжнім делікатесом. Їх замовляють всі ті, хто мають цікавість до незвичних страв.
Крім того, власники равликової ферми планують зробити своє подвір’я справжнім туристичним об’єктом. Спочатку вони розширять його та модернізують під потреби молюсків. Потім почнуть запрошувати всіх охочих на екскурсії та дегустації, а згодом ще й тих, хто буде зацікавлений у купівлі равликового слизу. Зазвичай його шукають представники індустрії краси або виробники доглядової косметики, адже равликовий слиз відомий своїми відновлювальними та зволожувальними властивостями.
