Коли насправді почалось створення Саду ім. Шевченка у Харкові?

Історія саду ім. Т. Шевченка починається з 1804 року як Університетського саду з часу заснування Василем Каразіним Харківського університету, – дізнаємось з більшості джерел. До цього лиш безкраї простори дубового лісу на окраїні міста чекали на умілого садівника. Проте чи насправді це так? Чи була територія дрімучою, дикою та недоглянутою до початку XIX століття? Як змінювався сад впродовж віків? Далі на kharkiv.name.

Хто перший створив сад і чому?

Існують відомості, що внаслідок будівництва у 1654 році Харківської фортеці – споруди оборонного значення, а також господарських робіт, велику частину дубового лісу довелося викорчувати.

Освоєння цієї території як саду (тепер Сад ім. Шевченка) почалося в 1713 року. Прокопій Куликовський, молдованин за походженням, якого призначили на посаду полковника Харківського слобідського козацького полку, отримав у володіння ці північні землі Харкова. Рід Куликовських пізніше стане дворянським та слобідським козацько-старшинським, ніби-то відомим ще до 1600 року. А нащадки переселенців з Молдови згодом порідняться з Романовими. 

Куликовський першим і почав займатися облаштуванням саду, він висадив плодові дерева та навіть виноград. 

Цікаво, що засновник саду потрапив на землі Слобожанщини через наслідки Прутського походу в ході московсько-турецької війни у 1711 році.  Петро І, бажаючи поширити свій вплив на Річ Посполиту та захопити землі аж до Дунаю, вирушив у похід через Правобережжя України. Царські підрозділи нещадно знищували населені пункти, а українців переправляли на Лівобережжя. Згодом Петро І дійшов до території Молдови та заручився підтримкою молдовського госпорадя Димитрія Кантемира, уклавши з ним договір про автономію Молдови у складі Московського царства. Однак зазнавши нищівної поразки від Османської імперії, цар був змушений відвести війська та повернутися. Димитрію Кантемиру за перехід на сторону царя був наданий титул князя, а також землі у Харківській області. Колишнього молдовського господаря завжди супроводжували довірені особи, одним із них був Прокопій Куликовський. Так, майбутній полковник і опинився на Слобожанщині.

Вважають, що після смерті Прокопія землі саду перейшли у власність родича Димитрія – Костянтину Кантемиру, який привіз більш як 2 000 саджанців плодових дерев, серед яких були рідкісні на той час на Слобожанщині вишні.

Заснування Університетського саду

Територія саду Кантемира, оточена дібровою з 20-ма дубами, та приватні садибні ділянки згодом були передані у власність міської влади. За ініціативою Василя Каразіна ці землі перейшли Харківському університету в 1804 році. Відтоді і почалось облаштування території навколо університету, яку було поділено на Університетський сад, так званий “англійський” парк для прогулянок і відпочинку, площею 20 га, та Ботанічний сад – для наукових досліджень, площею 8 га. В Університетському саду посадили першу липову алею на той час.

У 1808 році при університеті на території саду побудували астрономічну обсерваторію, а в 1895 році – перший зоопарк на території сучасної України.

На честь 100-річчя університету в 1905 році в центрі саду встановили пам’ятник В. Каразіну, а в 1935 його місце зайняв пам’ятник Т. Г. Шевченку, з того часу сад назвали в честь кобзаря.

У XX ст. в Саду ім. Т. Шевченка збудували сходи “Каскад”, по яких протікав фонтан, з цього місця відкривався неймовірний панорамний вид на вічку Лопань. У 1967 році на центральній алеї з’явився фонтан, згодом – кіноконцертний зал “Україна”.  Також встановили пам’ятник Архангелу Михаїлу, cкульптуру “Аксакал”, збудували Харківський державний український академічний театр опери і балету ім. Лисенка, пам’ятник 50-ій паралелі, І. Рєпіну та футбольному м’ячу.

Сад ім. Шевченка – це ідеальне місце для прогулянок, відвідавши яке можна насолодитися дивовижними краєвидами та зануритися в давню історію міста.

Get in Touch