Як Харків ледве не залишився без води – історія створення прісного Салтівського моря 

Печенізьке водосховище, або як місцеві його називають – Салтівське море, знаходиться на р. Сіверський Донець на Харківщині. З цього місяця відкриваються неймовірні краєвиди, водосховище навколо оточене піщаним пляжем і густим сосновим лісом, має довжину – 75 м, а глибину – 20 м. 

Спорудження Печенізького водосховища дозволило повністю забезпечити жителів Харкова питною водою. Однак чому виникла така серйозна проблема з водопостачанням? Далі на kharkiv.name.

Чому Печенізьке водосховище називають Салтівським море

Справа в тому, що на правому березі Печенізького водосховища розташовано селище міського типу Стара Салтівка. Слово салтів, або “салтанъ” має тюркське походження, що у перекладі – султан, володар, цар. До речі, на території селища були знайдені залишки племен аланів та протоболгар, що входили до об’єднання Хозарського каганату (VII-X ст.) – середньовічної держави, члени якої були найбільшим кочовим народом, який переселився з Азії під час Великого переселеня народів.

Офіційна назва водойми – це Печенізьке водосховище, що отримало таку назву через місцезнаходження греблі в с. Печеніги. Ходять легенди, що раніше тут була в’язниця, де часто проводили різні тортури. Однією з наймоторошніших і найжорстокіших була процедура “Пече млості” або “Пече ноги”, яку проводили з використанням розпеченого вугілля. Також існують відомості, що у X ст. на території села проживав древній народ – печеніги.

Будівництво водосховища

Варто зазначити, що жителям міста Харків до 1950-х років XX ст. вистачало питної та чистої води для побутових та промислових потреб. Однак після закінчення Великої вітчизняної війни радянська влада мала амбітні плани для масштабного будівництва нових будинків, заводів та інших промислових об’єктів. У зв’язку з цим було вирішено побудувати водосховище .

Під час будівництва водосховища були розкопані стародавні артефакти, залишені трипільцями та скіфами, та навіть кістки та зуби мамонта, які згодом передали краєзнавчому музею. Будівельники разом з археологами знайшли на території майбутнього водосховища елементи боєприпасів, одяг солдатів. Такі знахідки пояснюються тим, що у роки Другої світової війни на цій території двічі велися бойові дії. 

Верхній б’єф водосховища (ділянка біля шлюзу) призначений для технічного постачання та зрошування сільськогосподарських угідь, нижній б’єф (розміщений за водонапірними спорудами)  – для забезпечення питною водою.

Для побудови водосховища затопили 2 села, де знаходилось близько тисячу будинків, а також сільськогосподарські угіддя. Почали роботу у 1958 році, а закінчили – у 1963 році.

У роки незалежності на території Печенізького водосховища були облаштовані наметові містечка та бази відпочинку. Природа цього місця вражає мальовничими пейзажами, джерельною водою та чаруючим запахом хвої. Також водойма Салтівського моря стала ідеальним місцем для зимової рибалки.

24 лютого 2022 року українські військові підірвали дамбу Печенізького водосховища попередивши наступ росіян. Попередньо влада публічно заявила про свої наміри місцеве населення (200-250 жителів).

Get in Touch

.,.,.,. Copyright © Partial use of materials is allowed in the presence of a hyperlink to us.