Цікавість людей до світу, який їх оточує абсолютно безмежна. Музеї в різних країнах зберігають найрізноманітніші експонати, які можуть бути присвячені дослідженню буквально будь-чого. Далі на kharkiv.name.
Музеї пов’язані з вивченням природи зберігають у своїх стінах опудала тварин і птахів, панцирі мешканців моря, кістки динозаврів і істот, які давно вимерли, скам’янілості рослин і молюсків минулого. Природознавчі музеї займають своє важливе місце в дослідженні природи та донесенні до людей інформації пов’язаної з тваринними й рослинними світами.
Харківський музей природи
Музей має назву Державний музей природи Харківського національного університету ім. В. Н. Каразіна, але більш відомий широкому загалу він саме як Харківський музей природи.
У місті багато наукових закладів, які своїм створенням завдячують появі Харківського імператорського університету. Музей природи один з багатьох таких наукових центрів. Він також з’явився, як доповнення до ХНУ ім. В. Н. Каразіна та йому підпорядковується.
Музей природи є одним з найстаріших у Європі та одним з найбільших природничих музеїв України за кількістю експонатів.
Історія створення природничого кабінету університету
Історія природознавчого музею в Харкові розпочалася майже одразу після заснування університету. Харківським навчальним округом тоді опікувався граф Северин Потоцький. У Петербурзі він придбав колекцію, яка стала першими експонатами музею, в італійця Четто. Зібрання італійця налічувало величезну кількість різноманітних експонатів: 125 опудал птахів, 36 морських їжаків, 18 морських зірок, 100 коралів, 2 623 раковин молюсків, 235 метеликів, 540 жуків, 520 мінералів, а ще разом з цікавими екземплярами були придбані інструменти для догляду за експонатами.
За наступним поповненням музею граф відправився у місто Ганновер. Там він придбав колекцію Природничого кабінету професора Андре. У колекцію входили скам’янілості, комахи, птахи, мінерали.
2 квітня 1807 року обидві колекції прибули до Харкова. Всі експонати були поділені на зоологічні та мінералогічні відділи. Спочатку природні екземпляри розмістилися не в окремій будівлі музею, а в природничому кабінеті університету. За мінералами й скам’янілостями мав доглядати професор хімії. А іншими експонатами кабінету був призначений опікуватися професор ботаніки.
Поповнення колекції
З часом кількість експонатів збільшувалася. Викладачі університету не лише дбайливо підтримували колекцію у належному вигляді, а й суттєво її доповнювали. Коли професор А. І. Криницький у 1826 році отримав кабінет у своє підпорядкування, там налічувалося 1 987 екземплярів, а коли у 1838 році він передав зібрання наступнику, експонатів там вже було 7 924. Професор І. О. Калініченко за 5 років знаходження на посаді управителя природничим кабінетом, збільшив тваринну колекцію до 14 870 видів.
Суттєво поповнив колекцію Д. А. Донець-Захаржевський. Статський радник мав величезне приватне зібрання. В заповіті він вказав, що після його смерті воно має перейти до Природничого кабінету університету. Таким чином туди додалося 19 217 експонатів місцевих та екзотичних жуків, 3 218 мушель молюсків, а також різноманітні скам`янілості.
Професор ботаніки В. М. Арнольді після експедиції на Малайські острови привіз і передав в 1905 році опудала змій, мушлі молюсків і корали.
XX сторіччя: створення музею
За час свого існування Природничий кабінет наповнився такою великою кількістю експонатів, що до 100-річчя створення кабінету його реорганізували у музей, а на початку XX сторіччя перенесли в окрему будівлю з якої музей більше не переїжджав.
У 1937 році за тодішніми науковими тенденціями СРСР, зібрання змінило назву на Музей дарвінізму. До тих відділів, які вже там були, додали також ще 2: відділ, який займався дослідженнями походження людини та відділ, який збирав експонати пов’язані з дарвінізмом. А самим музеєм, відповідно, мав керувати професор-завідувач кафедри дарвінізму і генетики.
Складним періодом для музею, як і для Харкова в цілому стала Друга світова війна. Тоді ним завідував І. М. Поляков. Якщо сам університет вдалося евакуювати, то музейний заклад з величезною колекцією, разом з більшістю працівників, залишився в окупації. Робітникам довелося докласти чималих зусиль, щоб його вберегти, і зрештою це не було марним. Майже всі експонати вдалося врятувати.
Колекція та робота музею
За роки своєї роботи Харківський музей природи зібрав величезну колекцію, яку можуть побачити всі охочі. В музеї дійсно є на що подивитись. У 23 залах знаходяться 250 000 експонатів зі всього світу, які поділені на 4 відділи: геологічний, тваринний, органічний та відділ присвячений охороні природи. В колекції є представники тваринного світу всіх континентів і океанів. А також різноманітних періодів, від дуже давніх представників тваринного світу, і тих, істот які вимерли, до існуючих. В музеї зібрані найбільші в Україні колекції мавп і птахів. Створені візуалізації, де різні опудала розділені по кліматичним природним зонам з відповідним фоном і антуражем. І в цілому експонати розміщені так, щоб це було цікаво і зрозуміло для відвідувачів.
