Харківський приладобудівний завод імені Тараса Григоровича Шевченка (ХПЗ) – одне з найстаріших та найбільш значущих промислових підприємств України, яке відіграло важливу роль у розвитку машинобудування, оборонної та космічної промисловості країни. Далі на kharkiv.name.
Заснування та ранні роки (1900-1940)
Завод був заснований у 1900 році харківським підприємцем Григорієм Олександровичем Берлізовим як чавуномедноливарний машинобудівний та котельний завод. Він спеціалізувався на виробництві лиття, металоконструкцій та інструментів. Після Жовтневої революції підприємство було націоналізовано, а у 1922 році йому було надано ім’я Тараса Шевченка. У період з 1925 по 1940 рік на заводі було налагоджено серійне виробництво вуглесортувальних установок, елеваторів, транспортерів та текстильних машин – це був значний внесок в індустріалізацію всієї країни.
Воєнні роки та післявоєнне відновлення (1941-1950)
У 1941 році, після початку Другої світової війни, Харківський завод імені Т. Г. Шевченка було евакуйовано до Пензи. Рішення про евакуацію було ухвалено у зв’язку із загрозою окупації Харкова німецькими військами. У Пензі завод був розміщений на території колишньої бісквітної фабрики. На новому місці колективу довелося у найкоротші терміни налагодити роботу, попри відсутність підготовленої виробничої бази. Профіль заводу було кардинально змінено – підприємство почало випускати продукцію військового призначення. Зокрема, тут виробляли міномети, авіабомби, артилерійські снаряди, а з кінця 1941 року – пускові установки реактивної артилерії БМ-13, які здобули широку популярність під назвою “Катюша”.
Завод працював у цілодобовому режимі, значну частину колективу становили евакуйовані робітники з Харкова. Після визволення Харкова у серпні 1943 року завод почали перевозити назад. Відбувалося це у кілька етапів. Приміщення підприємства були пошкоджені під час бойових дій, значна частина обладнання була знищена або вивезена окупантами. Але вже у 1944 році вдалося запустити обмежене виробництво – завод почав випускати різні запчастини та довоєнні моделі текстильних машин. До кінця 1940 років ХПЗ імені Шевченка знову вийшов на стабільний рівень виробництва й забезпечував потреби текстильної промисловості СРСР у спеціалізованому обладнанні.
Космічна та оборонна промисловість (1950-1980)
У період з 1949 по 1953 роки на заводі імені Шевченка було розроблено й розпочато виробництво авіаційної апаратури для “сліпої” посадки літаків, апаратури для командних пунктів та диспетчерських радіолокаторів. У 1957 році на підприємстві було випущено апаратуру для запуску космічного корабля “Восток” з Юрієм Гагаріним на борту. У 1960-1965 роках завод виробляв прилади для траєкторних та телеметричних вимірювань, медичну апаратуру, а також системи управління балістичними ракетами та космічними об’єктами. У 1971 році було опановано виробництво автоматизованих систем управління турбінами та обладнанням машинних залів АЕС. До 1980 року на підприємстві було налагоджено випуск автоматизованих систем управління бойовими ракетними комплексами різного базування.
На заводі також виробляли побутову радіоапаратуру, включно з магнітофонами та радіолами “Романтика”, які мали великий попит у СРСР.
Крім того, підприємство активно розвивало соціальну інфраструктуру: будувалися дитячі садочки, школи, професійно-технічні училища, бази відпочинку та дитячі оздоровчі табори.
Період незалежності України та економічні труднощі (1990-2010)
Після розпаду СРСР завод зіткнувся з серйозними економічними труднощами через розрив коопераційних зв’язків та скорочення державних замовлень. У 1992-1997 роках на підприємстві було освоєно виробництво електронних систем, приладів, блоків та датчиків для бронетанкової техніки. У 1997 році було розпочато виробництво автоматизованих систем управління турбінами вітроелектростанцій. У 2000-2001 роках на заводі було випущено перші в Україні цифрові АТС та системи комутації “КРОК-КН”. Але економічна криза, що почалася у 2008 році, та вступ України до ВТО ускладнили становище заводу, що призвело до припинення роботи у грудні 2008 року.
Банкрутство та реструктуризація (2009-2013)
У серпні 2009 року на вимогу компанії ТОВ “Санлайт Україна С. Р. Л.” було порушено справу про банкрутство ХПЗ. У 2010 році підприємство було включено до складу державного концерну “Укроборонпром”. У рамках реструктуризації чисельність працівників скоротилася з 2200 у 2009 році до 300 у 2014 році. Для погашення заборгованості завод продавав майно, включно з виробничими корпусами та обладнанням.
Попри труднощі, ХПЗ імені Т. Г. Шевченка продовжує працювати та виробляє продукцію для оборонної промисловості, включно з комплектувальними виробами для бронетехніки. Але підприємство стикається з проблемами, які пов’язані з застарілою інфраструктурою та браком інвестицій. Для збереження та подальшого розвитку заводу необхідний комплексний підхід та всебічна підтримка з боку держави й приватного капіталу.
Список використаних джерел інформації: