Харків — відомий науковий і промисловий центр. Особливо в радянські часи у місті працювали великі заводи та підприємства. Маючи значну транспортну мережу, вдале для тих часів географічне розташування та необхідну наукову базу, Харків був містом зручним для промислової розбудови. У місті працювали десятки різних заводів, які виробляли різноманітну продукцію у масштабах, які вражають. Частина підприємств змогли переорієнтувати своє виробництво після розпаду СРСР та продовжити успішну роботу. Далі на kharkiv.name.
Харківський вагонобудівний завод
Через будівництво залізниці на Харківщині, і її подальшої активної розбудови виникла потреба в ремонті старих і будівництві нових вагонів. Майже відразу після появи залізниці у 1869 році в місті запрацювали майстерні по ремонту вагонів. Цей же відділ займався ремонтом колій.
Через те, що в Харкові вже були майстри та ремонтна база, у 1929 році на її основі відкрився завод з будівництва вагонів.
У часи Другої світової війни виникла потреба в створенні вагонів медичного спрямування для перевезення поранених. Після війни виробництво повернулося до випуску вантажних і звичайних пасажирських вагонів.
У 2000-х роках вагонобудівний завод займався ремонтом та вдосконаленням вже існуючих, а також створював нові пасажирські вагони типів купе та плацкарт.
Харківська кондитерська фабрика “Харків’янка”
У 1896 році підприємець Жорж Борман відкрив кондитерську фабрику, де виробляли безліч різноманітної солодкої продукції. Основною причиною будівництва фабрики саме в Харкові була наявність цукрових комбінатів на Харківщині. Продукція фабрики продавалася в магазинах підприємця у Харкові та по всій Російській імперії.
У часи СРСР фабрика отримала нову назву та після короткого періоду занепаду відновила роботу, ставши однією з найбільших кондитерських фабрик СРСР. У 1980-х роках фабрика очолювала за різними параметрами список виробництв солодкої продукції.
У XXI столітті фабрика увійшла до корпорації “Бісквіт-Шоколад” і продовжує свою активну діяльність по виробництву різноманітних солодощів.
Харківський велосипедний завод
На початку XX століття в Харкові існувало два велозаводи. Вони були не автоматизовані та використовували лише ручну працю, через що кількість випущеної продукції була дуже обмежена. У 1923 році фабрики об’єднали в один великий завод та автоматизували процес виробництва, тому вже на наступний рік після об’єднання, виробництво створило за рік більш ніж 1000 велосипедів. Стала кращою і якість виробленої продукції. У цей же рік на велосипедах заводу пройшла навколосвітня подорож.
Надалі велосипедний завод розвивався та випускав велику кількість продукції. У 1926 році там створили та випустили велосипед “Україна”, який став однією з найрозповсюдженіших моделей у СРСР. У 1932 році за 1 рік на виробництві створили 70 000 велосипедів. З 1950-х років виготовлена продукція почала йти на експорт в інші країни.
У 2000-х роках завод продовжував активне виробництво, проте з часом воно почало суттєво скорочуватися. Останнім великим замовленням виробництва було виготовлення у 2012 році велосипедів для поштарів “Укрпошти”. Надалі завод отримував основний прибуток не з продажу виготовлених велосипедів, а здаючи в оренду приміщення, а у 2024 році завод збанкрутував.
Харківський тракторний завод
Харківський тракторний завод було відкрито у 1931 році. Велике підприємство вдалося побудувати за півтора року. Спочатку він розташовувався за межами міста, проте за амбітним проєктом довкола заводу збудували великі житлові райони для працівників заводу, які мали б стати ідеальним робітничим “містечком”. За тими мікрорайонами закріпилася розмовна назва “ХТЗ”. Одна зі станцій Харківського метрополітену названа на честь заводу — ХТЗ. Побудований завод мав великі об’єми виробництва. Першу 1000 тракторів виробництво випустило лише за перші 3 місяці роботи.
У період Другої світової війни завод виготовляв невеликий проміжок часу броньовані гусеничні машини, проте основою виробництва підприємства завжди були саме різноманітні моделі тракторів. Моделі тракторів ДТ були одними з найрозповсюдженіших видів тракторів Радянського Союзу. В 1970-х роках на Харківському тракторному заводі відбулося масштабне переобладнання, після чого розпочалося виробництво моделей Т.
Після розпаду СРСР завод продовжив виробництво тракторів Т, а пізніше почав створювати та виготовляти моделі ХТЗ. Крім, цього активно виготовлялася різноманітна сільськогосподарська техніка, техніка для міських комунальних служб, і додаткові деталі для її ремонту.
Українські енергетичні машини (Турбоатом)
Турбоатом було створено у 1934 році. Він з самого заснування був орієнтований на створення різних варіацій турбін. У 1950-х роках діяльність заводу була сконцентрована на виготовленні парових і газових турбін. У 1965 році на заводі створили першу у світі парову турбіну з одним валом з потужністю 500 МВт. На честь заводу названа станція метро — Турбоатом.
На період 1980-х років 40% усіх радянських ГЕС були оснащені турбінами виготовленими робітниками Турбоатома. Також обладнання, створене заводом, активно продавалося до інших країн.
Після виходу України зі складу СРСР на заводі продовжилося виробництво різноманітних газових, парових і гідравлічних турбін для атомних, теплових, гідроакумулятивних та гідро електростанцій. Завод здійснює проєктування, створення, монтаж та подальше обслуговування продукції. У 2013 році завод зайняв 1 місце серед українських підприємств за рівнем інновацій, у цей же період на Турбоатомі було розроблено унікальну систему затворів. Турбіни виготовлені на заводі працюють в 61 країні по всьому світу. 13% турбін по різних країнах виготовлені підприємством Українські енергетичні машини. Виробництво займає 4 місце у світі за масштабами виробництва у цій галузі.
Електроважмаш
Історія заводу розпочалася у 1946 році на базі майстерень по ремонту авто, за розпорядженням уряду СРСР. Завод спочатку займався створенням електрообладнання та оснащенням їм теплотягів. У 1959 році працівники Електроважмаш випустили перший турбогенератор. Його було направлено до однієї з ГЕС Азербайджану, де він продовжує свою роботу.
З 1990-х років завод почав виробляти електричне обладнання для міського та залізничного транспорту, вантажних машин, які працюють у кар’єрах, і подібного обладнання. Завод є одним з найбільших виробників гідрогенераторів і турбогенераторів. Виробляє різноманітне електричне обладнання для інших підприємств. 73% теплових електростанцій і 78% гідроелектростанцій України обладнані турбогенераторами цього виробництва. В Україні та інших країнах світу функціонує 40 000 теплотягів різноманітного призначення, оснащених обладнанням виробленим Електроважмашем.
Харківський підшипниковий завод
Після закінчення Другої світової війни почалася активна відбудова різних об’єктів, її супроводжувала розбудова промисловості. Таким чином, у 1947 році було створено підшипниковий завод у Харкові. Після запуску виробництва за перший рік роботи на заводі виробили 200 000 підшипників. У 1960-х роках Харківський підшипниковий завод для СРСР став одним з основних виробників цієї продукції для вагонів залізниці.
Починаючи з 1990-х років завод був основним виробником підшипників для залізниці України та продавав свою продукцію в різні країни світу, переважно країни колишнього СРСР.
